1Не нам, Господи, не нам, но імені твому дай славу по милостї твоїй, по правдї твоїй!
2Чому мають казати народи: Де ж їх Бог?
3Але ж Бог наш на небесах; все, що любо йому, він творить.
4Божища їх — срібло і золото, твориво рук чоловічих.
5Мають уста, і не говорять; очі мають, і не бачать;
6Мають уші, і не чують; нїздра мають, і нема в них нюху.
7Руки їх не беруть; ноги їх не ходять; не чути жадного голосу з їх горла.
8Їм рівні ті, що роблять їх, кожний, що на них вповає.
9Ізраїлю, вповай на Господа! Він поміч їх і щит їх.
10Доме Ааронів, уповай на Господа! Він поміч їх і щит їх.
11Ви, що боїтесь Господа, вповайте на Господа! Він поміч їх і щит їх.
12Господь спогадав нас, він буде благословити: Благословити ме дім Ізраїля, благословити ме дім Аарона.
13Буде благословити боящихся Господа, малих вкупі з великими.
14Помножить вас Господь, вас і дїтей ваших.
15Нехай благословить вас Господь, що сотворив небеса і землю.
16Небеса, Господнї небеса, а землю дав дїтям людським.
17Мертві не будуть хвалити Господа, нї всї ті, що йдуть до місця мовчання.
18Ми ж будем прославляти Господа, від нинї по віки. Хвалїте Господа!