1Проводиреві хора: „Не пропадеш!‟ Давидова памятна пісня. Чи справдї говорить із вас справедливість, коли ви мовчите? Чи по правдї судите ви, сини людські?
2Нї, ви творите в серцї несправедливе; насильствами рук ваших торгуєте на землї.
3Почавши від матернього лона відступили беззаконники: блукають брехуни, як тілько зродила їх мати.
4Отрута в них, як їдь у змиї, як в гадюки глухої, що зачиняє уші свої,
5Не слухає голосу знахаря-заклинателя, що добре знає замовляти.
6Потрощи, Боже, зуби в пелцї їх, виломи, Господи, левчукам челюсти їх.
7Нехай зчезнуть, як вода розлита! Коли пустить стріли свої, нехай йому отупіють!
8Нехай будуть йому, як слимак, що лїзе, знемогаючи; бодай би вони, як недорід жіночий, нїколи не бачили сонця!
9Перше нїм горшки ваші загріються, нехай вітер рознесе тернину, сьвіжу і горючу!
10Зрадїє праведний, бачивши помсту; він скупає ноги свої в крові беззаконних.
11І скажуть люде: Є нагорода для праведного; існо, є Бог, що судить на землї.