1На останок, молїтесь, браттє, за нас, щоб слово Господнє ширилось та славилось, яко ж і в вас,
2і щоб нам визволитись од безпутних і лукавих людей; бо не у всїх віра.
3Вірен же Господь, котрий утвердить вас і обереже від лукавого.
4Уповаємо ж у Господї про вас, що що ми вам повелїваємо, ви робите і робити мете.
5Господь же нехай направить серця ваші у любов Божу і в терпіннє Христове.
6Повелїваємо ж вам, браттє, імям Господа нашого Ісуса Христа, відлучатись від усякого брата, що ходить непорядно і не по переказу, який прийняв од нас.
7Самі бо знаєте, як вам треба подобити ся нам; бо не робили ми безладдя між вами,
8анї їли дармо хлїб у кого; а в трудї і журбі, ніч і день роблячи дїло, щоб не отягчити нїкого з вас:
9не тим що не маємо власти, а щоб себе за взір дати вам, щоб уподобити ся нам.
10Бо, як були ми в вас, то так завітували вам, що хто не хоче робити дїла, нехай і не їсть.
11Чуємо бо, що деякі непорядно ходять між вами, нїчого не роблять, а метушять ся.
12Таким-то повелїваємо і напоминаємо Господом нашим Ісусом Христом, щоб мовчки роблячи, свій хлїб їли.
13Ви ж, браттє, не втомлюйтесь, роблячи добре.
14Коли ж хто не послухає слова нашого посланнєм, такого назначіть і не мішайтесь із ним, щоб йому був сором.
15Та не за ворога вважайте його, а навчайте, яко брата.
16Сам же Господь миру нехай дасть вам мир завсїди всїма способами. Господь із усїма вами.
17Витаннє моєю рукою Павловою, котре єсть знак у всякому посланню; так пишу:
18Благодать Господа нашого Ісуса Христа з усїма вами. Амінь.